Как по украински слово найти

нахаживать, найти,

действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (

о мног.

) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (

диал.

) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, — повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, — тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём — набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что — знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) — віднаходити, віднайти, (

о мног.

) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём — знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём — знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга — знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место — знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места — він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося — і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями — вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью — намацувати, намацати, налапувати, налапати, (

о мног.

) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе — знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов — напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви — напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего — знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение — слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём — знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! — знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! — от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь — не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь — чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти — см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять — дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт — по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное — витрушувати, витрусити, (

о мног.

) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) — знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов — російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений — ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным — уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від’їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным — уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим — визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным — мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый — що його (її, їх) знаходять

и т. п.

; знаходжений, находжений. Найденный —

II. Находить, нахаживать, найти,

ср. з.

—

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман — запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал — зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (

усилит.

) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

5) (

перен.

: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, — ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих — такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить — см. II. Нахаживать.

2) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; вбача́ти, вба́чити

1) (откуда) вихід (-ходу), (

устар.

) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де — по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. — ход французов из Москвы — вихід французів з Москви. Книга Исход — книга Виходу;

2) (

перен.

: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения — нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. — дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти — він знайшов собі порятунок у смерті;

3) (о времени, о деле

и т. п.

: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня — кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний — кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса — кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела — чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни — кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни — щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный — який кінець (в) цієї хвороби — річ непевна. На -де, в -де чего — на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года — в кінці року, наприкінці року. В -де десятого — наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что — кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де — січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де — гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де — день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де — друга година кінчається, друга година наприкінці;

(утерять) загубити, згубити, (

о мн.

, позагублювати, погубити), утеряти що, відбігти що и чого, рішити що, (

шутл.

) посіяти що; (утратить) утратити, стратити, (

о мн.

потратити), загубити, втеряти кого, що; (лишиться) (по)збутися, рішитися кого, чого, збути, позбути що и чого, знебути що, (понести убыток) втратити на чому. [Ключ Лукашеві віддай — ще загубиш (М. В.). Десь шапку відбіг (Мирн.). Гроші втеряв (Звин.). Втратив надію, спокій. Утратив щирого приятеля (Крим.). На-віки стратив її кохання (Стор.). Десять років загубив я марно (Грінч.). Вона згубила честь, рідних та подруг (Грінч.). Збувся він слави, всього (Л. Укр.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.)]. -рять силу, здоровье — в[с]тратити, згубити, збути, знебути силу, здоров’я. -рять силы на работе — виробити силу, спрацювати силу (Франко), спрацюватися. -рять голос — спасти з голосу. -рять время, день — змарнувати, згаяти, угаяти, прогаяти, перевести, збавити, прогайнувати час, день. -рять понапрасну и труд, и деньги — змарнувати і працю, і гроші. -рять ум от старости — вистарити, (

о мн.

) повистарювати розум, (образно) на дитячий розум перейти. [Діди вже й розум повистарювали]. -рять расположение, право — в[с]тратити ласку, право, відпасти ласки чиєї, права чийого. [Як ти батькової ласки одпадеш, то він, може, одцурається (М. В.)]. -рять надежду — в[с]тратити, згубити

и т. д.

надію, знадіятися. -рять голову (в перен. зн.) — збутися, позбутися голови, замотиличитися, з плигу збитися. Он рискует -рять жизнь — він важить своїм життям, він наражає своє життя. -рять на службе что — в[с]тратити, згубити

и т. д.

на службі що, відслужити що. [Одслужив (в москалях) праву ногу не знать на що (М. В.)]. -рять из виду — стратити (упустити) з очей. Лучше с умным -рять, чем с глупым найти — краще з розумним двічі згубити, як з дурнем раз найти. Потерянный — загублений, згублений, утрачений, страчений, (о человеке, времени) пропащий. Страчене життя (Тесл.). Пропаща людина. Пропащий час (Драгом.)]. -ный рай — втрачений рай.

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті,

ж. р.

), дорога, шлях (-ху) (

ум.

шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, — тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька — путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению — шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью — шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет — шлях, дорога планет. П. правды — путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели — стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка — шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии — шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни — шляхом життя. -тём-дорогой — шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования — розслідом. -ти сообщения — шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму — шляхи до соціялізму. -ти распространения книг — шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству — на шляху до багатства. На -тях к столице — на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти — не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти — те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь — правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём — водяний шлях, водою. Возвратный путь — поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь — дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь — залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. — рукав (-кава). Жизненный путь — життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь — правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь — зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки — історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) — крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём — мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь — чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти — мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь — морський шлях. Морским -тём — морем. Объездной путь — об’їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об’їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь — поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти — повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём — манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь — хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь — перший сніг, первозим’я. Санный путь — санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) — похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь — сухопуть (-путі). Сухим -тём — суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) — битий шлях, бита дорога. Каким -тём — а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём — а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём — (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём — а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём — (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим — усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл — бита голова. Готовиться в путь — лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь — верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти — зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь — іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём — іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга — іти дорогою (стежкою) обов’язку. Куда вам путь лежит — куди вам дорога? Найти верный путь — тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь — напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, — чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь — наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти — а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти — а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь — прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) — топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами — нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

,

несов.

изобрета́ть,

сов.

изобрести

1)

техн.

відкрива́ти, відкри́ти; відтуля́ти, відтули́ти

2)

наук.

відкрива́ти, відкри́ти, винахо́дити, ви́найти

3)

матем.

розкрива́ти, розкри́ти

,

несов.

изобрета́ть,

сов.

изобрести

1)

техн.

відкрива́ти, відкри́ти; відтуля́ти, відтули́ти

2)

наук.

відкрива́ти, відкри́ти, винахо́дити, ви́найти

3)

матем.

розкрива́ти, розкри́ти

3) (чувство изящного) смак, (

гал.

) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];

4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем — смак знати у чомусь. Со вкусом — до смаку, (

вульг.

) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный — смаковитий, ґустовний. По вкусу — до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу — собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу — бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости

и т. д.

, прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (

безл.

) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… — мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу — уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу — такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… — мені уподібніше було-б… Не по вкусу — не до смаку, не в смак, не до вподоби

и т. д.

; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём — набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус — як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту

и т. д.

). На мой вкус — (як) на мене, як на мій смак;

2)

хим.

— количественный выход — видаток (р. — тку), добуток (р. -тку).

1) (в

букв.

смысле и переносно — как поведение) дорога (

ум.

доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (

ум.

шляшок, р. -шку), путь (

ж. р.

пути), тропа (

ум.

тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая — битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая — проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая — верстовий (стовповий) шлях. Д. железная — залізниця, залізна колія. Д. просёлочная — путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная — перехресний шлях, середохресна дорога, (

гал.

) крижова дорога. Д. окольная — манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега — узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота — прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) — накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога — плавкий шлях. Установившаяся дорога — становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая — вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя — вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом — забивна путь. Д. с колотью — грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом — дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади — ступа. Боковые части дороги — обочини. Без дороги — бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог — розвилки, перехрестя. Какою дорогою? — яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой — сюдою, осюдою. Той дорогой — тудою. По дороге — по руці; в завороті. Не по дороге — не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой — задорожній;

2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога — велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу — лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (

шутл.

) — мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги — стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги — щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу — вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги — заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога — Своїм шляхом пішов! — Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». — Своїм шляхом пішов!

с вин. и с твор. пп.

2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) — за чим, (

зап.

) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім’я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом — один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом — ступінь по ступеню. Идти вслед за кем — іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем — гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком — полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем — піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом — піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою — залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной — він поїхав незабаром після мене;

3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим — тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше — рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет — йому років понад сорок. За две версты от города — за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей — за п’ятнадцять карбованців. Найти за кем — знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) — іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка — старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится — за ним це буває (поводиться). За глаза — позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной — тепер моя черга. Запишите это за мной — запишіть це на мене. Будет за мной — буде за мною. За неимением — не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением — з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью

и т. п.

— через нікольство, через х(в)оробу, через старощі

и т. п.

За подписью секретаря — з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! — що за диво!

сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); за (кого-що), по (кому-чому)

вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; че́рез; до (чого), за (що)